політичні зв'язки

v підсилювати, посилювати, зміцнювати; робити сильнішим/ міцнішим/ ефективнішим/ твердішим/ неприступнішим/ стабільнішим/ стійкішим

- to strengthen military links зміцнювати військові зв'язки

- to strengthen an opinion підкріпити думку

- to strengthen political links зміцнювати політичні зв'язки

- to strengthen ties of friendship зміцнювати узи дружби

СВІТОВІ РЕЛІГІЇ - релігії, які в ході історичного розвитку подолали етнонаціональні межі, умови та політичні зв'язки й набули відкритості для всіх. Такими релігіями, поширеними серед кількох або багатьох народів, є християнство, іслам, буддизм. Для християнства, зокрема, "нема вже ні іудея, ні язичника; нема раба, ані вільного; нема чоловічої статі, ані жіночої". Спільні риси С. р.: космополітичний характер, ідея рівності всіх перед Богом, відмова від вузьконаціональної обрядовості, спрощення процедури прилучення до нової віри; їм властиві також місіонерська активність, намагання навернути у свою віру послідовників інших віровчень (прозелітизм). Однією з найважливіших рис таких С. р., як християнство та іслам, є віра в єдиного Бога з його культом абстрактної людини, зумовленим відношеннями товарного виробництва. С. р. сформувалися в умовах великих, світових імперій. Різні напрями у С. р. за конкретно-історичних умов набули етнонаціональних особливостей, а ідеї космополітизму не заважають їхнім церквам бути знаряддям утисків національних меншин.

НАЦІЯ - спільнота людей, об'єднаних низкою чинників, серед яких найважливішими є етнокультурні (див. етнос) та політико-правові. У відповідності з визначенням Сміта, Н. - це колектив людей, "що має власну назву, свою історичну територію, спільні міфи та історичну пам'ять, спільну масову громадянську культуру, спільну економіку і єдині юридичні права та обов'язки для всіх членів". У цьому переліку ознак не розмежовано т. зв. "об'єктивні" ознаки (ті, що піддаються спостереженню та опису - особливості поведінки, мови, політичні та правові установи тощо) та суб'єктивні ознаки (що стосуються того, як саме окремі люди усвідомлюють, почувають, уявляють свою належність до одного цілого, яке вони називають "Н."). Розглядаючи спільні об'єктивні ознаки, важливо зважати на те, чи деяка спільна ознака є власною (тобто є унікальною, властивою тільки даному колективу людей), чи цю спільну ознаку дана Н. поділяє з іншими Н. Більшості Н. властиві тільки деякі ознаки, а то й одна із набору спільних (об'єднувальних) ознак, які пов'язуються з поняттям Н. Якщо брати, з одного боку, об'єктивні ознаки (етнокультура, мова, релігія, територія, спільна історія, економіка, політико-правові установи), а з іншого - суб'єктивний чинник (усвідомлення належності людей до одного колективного цілого), то можна встановлювати роль кожного із цих чинників в тому чи іншому випадку. Що стосується європейських Н., то із чинників, які відіграли найважливішу роль у становленні Н. та відіграють найважливішу роль в об'єднанні індивідів в Н., до цих чинників слід віднести спільну територію (компактне проживання), етнічний та політико-правовий чинники. З ними так чи інакше пов'язаний суб'єктивний чинник - національна самосвідомість. У даному випадку йдеться не про роль тих чи тих чинників у виникненні Н., а про те, що об'єднує людей у Н. За умови, коли, за винятком хіба що компактного проживання на певній території, не існує ніяких спостережуваних особливостей (релігії, мови, політичних установ, які були б наслідком власної політичної традиції тощо), але існує сильно виражене усвідомлення своєї громадянської згуртованості та окремішності, можна твердити про існування політичної Н. Але це крайній випадок: переважно національна свідомість тримається завдяки наявності деяких спільних і бажано унікальних (для даного колективу людей) особливостей (або принаймні деякого унікального поєднання об'єктивних ознак, кожна із яких, взята окремо, може бути спільною в даної Н. з іншими Η.). Н., що має волю до ствердження своєї національної ідентичності, як правило, не покладається лише на суб'єктивний чинник, а прагне (іноді ціною великих зусиль) створити основу для суб'єктивного чинника у вигляді деякої об'єктивно наявної ознаки (яка б наголошувала її унікальність). В залежності від того, які з об'єднувальних чинників - етнічні чи політико-правові - відіграють провідну роль, термін "Н." набуває і відповідно передається двома термінами - "етнічна (культурна) Н." та "політична Н.".

БЕЗПЕКА НАЦІОНАЛЬНА - поняття політології та соціальної філософії, яке визначає певний ступінь захищеності особистості, суспільства та держави від зовнішніх та внутрішніх загроз, що дозволяє їм нормально існувати та розвиватися. Соціально-філософські засади розуміння Б.н. були закладені в працях Платона, Мак'явеллі, Гоббса, Монтеск'є та інших мислителів. У концептуально-теоретичному вигляді основні ідеї сучасного розуміння Б.н. були вперше сформульовані в "Законі про національну безпеку", прийнятому США у 1947 р. Як складова організаційної структури суспільства та його продукт Б.н. відбиває їхні специфічні риси. Як соціальна система Б. н. формується і функціонує під впливом низки чинників: геополітичного, соціально-політичного, економічного, етнонаціонального. Базовими елементами системи Б.н. є: а) економічні, соціально-політичні, культурні процеси та зв'язки в суспільстві; б) соціальні групи людей; в) ідеї як виразники певних потреб та інтересів різних соціальних груп; г) соціальні інститути, які виконують функції гарантування безпеки. В системі Б.н. вирізняють підсистеми: Б. особистості, Б. суспільства, Б. держави. їх співвідношення визначається характером суспільно-політичних відносин та ступенем існуючих загроз.

1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];

2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);

3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;

4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;

5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;

6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];

7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;

8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];

9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;

10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];

11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -

1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;

2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;

3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];

4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].

* * *

1) нести́; ( мчать) мча́ти

2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

7) ( класть яйца - о птицах) нести́

1. pl відносини

2. зв'язок, контакт

3. стосунки, взаємини

- beneficial relations взаємовигідні відносини

- bilateral relations двосторонні відносини

- consular relations консульські відносини

- diplomatic relations дипломатичні відносини

- economic relations економічні відносини

- equitable international relations справедливі/ рівноправні міжнародні відносини

- foreign relations зовнішні відносини

- friendly relations дружні відносини

- full diplomatic relations дипломатичні відносини в повному об'ємі

- good neighbourly relations добросусідські відносини

- intergovernmental relations міжурядові відносини

- interstate relations міждержавні відносини

- multilateral relations багатосторонні відносини

- mutually advantageous relations взаємовигідні відносини

- normal relations нормальні відносини

- peace(ful) relations мирні відносини

- perturbed relations ускладнені відносини

- press relations зв'язки з пресою

- trade relations торгові відносини

- relation of forces within the leadership співвідношення сил у складі керівництва

- relations of mutual trust відносини взаємної довіри

- relations of peace мирні відносини

- relations among states відносини між державами

- aggravation in/ of relations погіршення відносин

- constructive development of relations конструктивний розвиток відносин

- deterioration in/ of relations погіршення відносин

- (dangerous) exacerbation of relations (небезпечне) загострення відносин

- establishment of diplomatic relations встановлення дипломатичних відносин

- mutually advantageous development of relations взаємовигідний розвиток відносин

- normalization of relations нормалізація відносин

- principles of relations принципи взаємовідносин

- radical improvement in relations докорінне покращення/ оздоровлення відносин

- reappraisal of relations переоцінка відносин

- rectification of relations покращення відносин

- restraint in relations стриманість у відносинах

- restructuring of international economic relations перебудова міжнародних економічних відносин

- rupture of relations розрив відносин

- scope of relations масштаб/ розмах відносин

- simulations of international relations імітація міжнародних відносин

- stabilization of international relations стабілізація міжнародних відносин

- state of relations стан відносин

- study of international relations вивчення міжнародних відносин

- theory of international relations теорія міжнародних відносин

- to break off diplomatic/ consular relations розірвати дипломатичні/ консульські відносини

- to build relations on appropriate scale будувати відносини з відповідним розмахом/ у відповідному масштабі

- to build relations on a long-term basis будувати відносини на довготривалій основі

- to cement relations укріпляти відносини

- to damage relations завдати шкоди відносинам

- to deepen relations поглиблювати відносини

- to determine political relations among nations визначати міжнародні політичні відносини

- to develop relations розвивати відносини

- to dominate international relations домінувати у міжнародних відносинах

- to enjoy good relations мати хороші відносини

- to enter into consular/ diplomatic relations встановити консульські/ дипломатичні відносини

- to enter into relations with other states вступати у відносини з іноземними державами

- to establish consular/ diplomatic relations встановити консульські/ дипломатичні відносини

- to exacerbate relations загострювати відносини

- to further good neighbourly relations сприяти розвитку добросусідських відносин

- to give greater stability to relations надати відносинам великої стабільності

- to harm relations завдати шкоди відносинам

- to have good relations мати хороші відносини

- to impair relations завдати шкоди відносинам

- to improve relations покращувати відносини

- to interrupt diplomatic/ consular relations розірвати дипломатичні/ консульські відносини

- to lay the foundations of relations закласти основи відносин

- to maintain relations підтримувати відносини

- to make relations diversified and stable надати відносинам різносторонності та стабільності

- to muddle relations заплутати/ зіпсувати відносини

- to normalize (diplomatic) relations нормалізувати (дипломатичні) відносини

- to promote good neighbourly relations сприяти розвитку добросусідських відносин

- to raise relations to a new level підняти відносини на новий рівень

- to re-establish diplomatic relations відновити дипломатичні відносини

- to repair relations покращувати відносини

- to reshape relations змінити характер відносин

- to resume diplomatic relations відновити дипломатичні відносини

- to rupture diplomatic/ consular relations розірвати дипломатичні/ консульські відносини

- to sever diplomatic/ consular relations розірвати дипломатичні/ консульські відносини

- to shape the climate of international relations визначити клімат міжнародних відносин

- to sour relations робити відносини натягнутими

- to strain relations робити відносини напруженими

- to suspend diplomatic relations призупинити дипломатичні відносини

- to terminate diplomatic/ consular relations розірвати дипломатичні/ консульські відносини

- to threaten a rupture of relations погрожувати розривом відносин

- to underlie the relations лежати в основі відносин

- relations have cooled відносини стали прохолодними

ВІДНОСИНИ ВИРОБНИЧІ - одна з центральних категорій соціально-економічної філософії марксизму, яка виражає сукупність матеріальних відносин між людьми в процесі суспільного виробництва і руху суспільного продукту від виробництва до споживання. За Марксом, для виробництва люди вступають у певні зв'язки і відносини, і тільки в межах цих суспільних зв'язків і відносин існує їх ставлення до природи. Разом із відповідними їм продуктивними силами В. в. укладають певний спосіб виробництва і слугують основою для виокремлення відповідних стадій суспільного розвитку - суспільно-економічних формацій. Марксизм вводить поняття закону відповідності В.в. рівню розвитку продуктивних сил, діалектика яких розкриває причини і сутність суспільного прогресу. В. в. - це суспільний базис, який визначає усі інші суспільні відносини, передусім соціальні, політичні, правові та духовні, які щодо базису виступають як надбудова. Примусові В. в. Маркс називає антагоністичними, непримиренними, оскільки вони поділяють суспільство на дві полярні частини - пригноблених і пригноблювачів, причому як перші, так і останні знаходяться у стані практично тотального відчуження, зокрема внаслідок експлуатації та конкуренції. В. в., в яких можуть гармонійно розкритися сутнісні сили людини, - це відносини співпраці (кожен свідомо працює на благо всіх, усі свідомо працюють на благо кожного).

Головаха, Іван Петрович (1916, с Д. ербетовка, Ставропольський край) - укр. філософ. Закінчив філософський ф-т Московського ун-ту (1944). Докт. філософських наук (1969), проф. (1971) В. 1947 - 1956 працював в Ін-ті філософії НАНУ - ст. наук. співр., зав. від. історії філософської та суспільної думки України (1952 - 1955), згодом (1986 - 1988) - пров. наук, співр.-консультантом. Досліджував філософські та соціологічні погляди Шевченка, Лесі України, Франка; історію марксистської думки на Україні; проблеми філософії діалектичного матеріалізму, атеїзму.

[br]

Осн. тв.: "Т.Г.Шевченко і російські революційні демократи 50-60-х рр. XX ст." (1953); "Суспільно-політичні і філософські погляди Лесі Українки" (1953); "Історичний матеріалізм - наука про закони суспільного розвитку" (1959); "Про матеріалістичне розуміння історії", у співавт. (1975); "Ідейні зв'язки українських і російських революційних демократів", у співавт. (1981); "Філософська думка в Києві", у співавт. (1982); "Історія філософії на Україні". В 2 т., у співавт. (1987).